Хор школи Лайман меморіал прикрасив прихід заспаної весни своїм сезонним концертом. На цей раз кольорами заходу були чорний з синім.
Беккі трохи хвилювалась перед концертом, але все пройшло чудово.
Випускники школи отримали нагороди, і на додачу, в подарунок від вчителя, книгу, яка мала великий вплив на неї. "Навіть якщо ви не збираєтеся розгортати її щоб прочитати, розгорніть зараз і знайдіть там листівку від мене" - мовила місс Бленчард.
Попри всю майстерність виконання різноманітних пісень, мені найбільше запам'яталась одна. Ближче до кінця шоу вчитель звернулась до глядачів з коротеньким поясненням наступної пісні, як вона робила щоразу. "Ми всі слідкували за ситуацією на Україні, що мала місце цього року. Зважаючи що в нашій школі навчається студентка по обміну звідти - ми присвячуємо наступну пісню їй і Україні." Після цих слів сталося щось неймовірне - Американський хор старшої школи заспівав... Українською!!!
Хлопці і дівчата старанно вимовляли українські слова з їх неповторним акцентом, а я сиділа наче паралізована у залі і тремтіла від щастя. Щастям було почути "Ой у гаю при Дунаю", що я колись напів жартуючи заспівала для них під час презентаціі описаної тут.
У другому семестрі до хору приєднались нові учасники, які навіть ніколи не чули цієї пісні!Хлопці і дівчата старанно вимовляли українські слова з їх неповторним акцентом, а я сиділа наче паралізована у залі і тремтіла від щастя. Щастям було почути "Ой у гаю при Дунаю", що я колись напів жартуючи заспівала для них під час презентаціі описаної тут.
У той момент я зрозуміла яка насправді душевна буває Америка, і мені вперше захотілося лишитися.
Так як під час українськой пісні я була в стані шоку, відео в мене немає, зате є записана інша пісня мого улюбленого Американського хору.
Комментариев нет:
Отправить комментарий